Вічна пам’ять і слава українському воїну
Ще одна непоправна втрата у нашій громаді. Сьогодні перестало битись серце ще одного героя — воїна, Скоробагатого Вадима Леонідовича.
Народився Вадим 21 жовтня 1979 року у Волочиську. У 1997 році закінчив школу №5.
По досягненню призовного віку проходив строкову службу в президентському полку в місті Києві. Працював в пожежно-рятувальній частині смт. Війтівці.
У 2014 році, одразу після початку російської агресії, пішов добровольцем на захист нашої держави на сході. Незважаючи на проблеми зі здоров’ям (у 2016 році Вадиму встановили кардіостимулятор) він пройшов більшість гарячих точок.
В перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Вадим Скоробагатий повернувся до своїх побратимів з 80 ОДШБр. Разом зі своєю бригадою пройшов шлях від Миколаєва до Краматорська та Сіверська.
Але в липні 2022, потрапивши на короткочасне лікування, після проходження обстеження, лікарі не дозволили Вадиму повернутись на фронт. За станом здоров’я він змушений був залишитись дома.
Вадим завжди знаходив в собі сили допомагати своїм побратимам, разом з волонтерами доставляли допомогу на передову, також неодноразово брав участь в патріотично-виховних заходах для дітей нашої громади, був активним членом спілки ветеранів АТО.
Вадима знали і поважали у рідному місті. В наших серцях він назавжди залишиться веселим, добрим хлопцем із великим серцем та світлою душею. У Вадима залишилась мати, донька та брат.
Сумуємо разом із вами, низько схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!
