Сьогодні Волочиська громада прощається з незламним Героєм – Юрієм Станіславовичем Вержбіцьким.
У скорботі та жалобі ми проводжаємо його в останню земну дорогу, вшановуючи пам’ять про людину, яка віддала життя, захищаючи Україну.
Юрій народився 21 лютого 1968 року у Волочиську. Навчався у місцевій школі № 1, а свою професійну освіту здобував у Волочиському професійно-технічному училищі № 21, опанувавши спеціальність фрезерувальника. З юних років він знав ціну праці, адже виріс у трудолюбивій родині. Сам ніколи не сидів без діла: працював на ВАТ «Мотор Січ», цукровому заводі, а після його закриття знову повернувся на «Мотор Січ». Останнім місцем роботи був цегельний завод.
Мирне життя Юрія було сповнене простих радощів і щастя в родинному колі. Разом із люблячою дружиною цього року святкували перлинове весілля. Мав доньку і зятя, з якими був надзвичайно близький.
26 грудня 2023 року Юрій був мобілізований до лав ЗСУ. Відтоді, без перепочинку, у складі 3-го Луганського прикордонного загону, мужньо захищав рідну землю від російського агресора. Працьовиті руки, що колись тримали інструменти, взялися за зброю, щоб боронити найдорожче — свою родину і Батьківщину. Його хоробрість, сила духу та відданість обов’язку стали прикладом для побратимів.
Але жорстока війна не щадить найкращих… 21 вересня 2024 року, під час мінометного обстрілу на Луганщині, життя Юрія обірвалося. Пішов із життя турботливий чоловік, люблячий батько, надійний друг, справжній патріот своєї землі та відважний головний сержант.
Його жертовність і героїзм залишаться у наших серцях назавжди.
Вічна пам’ять Герою Юрію Вержбіцькому.
Пам’ять про таких людей — це частина національної гордості, а їх подвиги будуть жити у віках.
Світла пам’ять усім Героям нашого часу…
