Знову війна забрала життя ще одного нашого відважного захисника – Василя Олексійовича Паламаря.
Василь Олексійович Паламар з гідністю боронив українську землю від російського оккупанта і віддав найдорожче, що мав – своє життя.
Василь народився 13 серпня 1983 року в місті Бучач Тернопільської області. Після закінчення школи та навчання у Бучацькому професійно-технічному училищі № 26, де здобув професію муляра, штукатура та маляра, доля привела його разом із сім'єю до Тернополя, де він працював у дитячому будинку-інтернаті.
Згодом Василь оселився в селі Великий Ходачків, де познайомився з майбутньою дружиною Вітою. У 2008 році народився їхній син Святослав. Життя підготувало йому важкі випробува
ння: він рано втратив і матір, і батька.
У 2018 році, повернувшись з-за кордону, Василь оселився у Волочиську з братом, де підтримував бабусю і дідуся.
6 жовтня 2023 року його мобілізували до лав Збройних Сил України, а вже 25 січня 2024 року Василя було оголошено зниклим безвісти на полі бою в Запорізькій області.
9 місяців і 7 днів – така довга дорога нашого полеглого Героя до свого останнього місця спочинку.
Ворожа куля підступно забрала його молоде життя.
Василь мав багато мрій та планів у житті, надзвичайно любив свою сім’ю. Він був щирим патріотом, турботливим батьком, люблячим братом і вірним другом.
Його відданість військовій присязі, прагнення до справедливості та незламна віра в Україну залишаться у наших серцях назавжди.
Вічна слава і пам'ять нашому воїну.
Герої не вмирають. Слава Україні!
