Леся Українка – геть думи сумні!
Що ми зазвичай пам'ятаємо з Лесі Українки? Кілька віршиків та уривків "Лісової пісні" - із шкільної програми; надривне "Я ще жива, я буду вічно жити, я маю в серці те що не вмирає..." та колись обов'язкові до вивчення "Досвітні огні..."
Проте, системно вивчати та досліджувати творчість Лесі у сучасному форматі - розкіш доступна кожному з нас. Це ментальна, патріотична інвестиція у власний інтелект, яка принесе несподівані, приємні результати. Адже творча спадщина відомої української поетеси, драматурга європейського рівня, котрою сьогодні захоплюється увесь світ, все ще залишається до кінця невивченою, недослідженою, заповненою темними плямами непізнаності на рідній Україні. Листи Лесі, опубліковані ще за радянської доби - наче витинанки, "порізані" пролетарською цензурою. Поезія, та, у рядках котрої постає справжня, потужна Леся, та, якою захоплюються у Європі та по інший бік Атлантичного океану - досі невідома широкому українському читачу. Особливо юному.... Тому мистецька зустріч з нагоди 145-річного ювілею поетеси із членом спілки письменників України, тернопільським літератором, прозаїком та літературним критиком, Сергієм Синюком та презентація його повісті, присвяченої невідомим сторінкам життя і творчості Лесі Українки "Медовий місяць Лариси К." у Волочиська Бібліотека була вельми очікуваною та жаданою. На початку нас своїм, щойно народженем віршем "Гетьте думи, ви хмари осінні..." привітала справжня Леся у виконанні Тетяни Гиндри, а далі слово взяв наш гість - Сергій Синюк. Неформальна атмосфера зустрічі з митцем, оригінальність авторських суджень та досліджень пана Сергія, а ще - зачаровано-уважна юнацька аудиторія... Автографи, фото-сесія...
Словом - усе склалося!
Не втримаємося, аби не зробити анонс - адже у нас в планах вже наступний візит пана Сергія -у квітні - на творчу зустріч з нагоди Дня народження Вільяма Шекспіра та ювілею потужного роману Генрика Сінькевича "Камо грядеши". Отже, як казала наша Леся - геть думи сумні!
За матеріалами Лора Підгірна, відділ звязків з громадськістю, Волочиська Центральна бібліотека
Фоторепортаж - Микола Сеник
