Литвинюк Юрій Миколайович

солдат, старший навідник протитанкового відділення взводу вогневої підтримки аеромобільної роти аеромобільного батальйону Збройних сил України

Народився 18 червня 1984 року у місті Волочиську. В сім’ї батьки виховували четверо дітей.

У 1990 році розпочав навчання у Волочиській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 5. Після закінчення школи, у вересні 1999 року вступив до Волочиського професійно-технічного училища, де здобув спеціалізацію столяра. Працював різноробочим на будовах і встановленні церковних куполів на храмах.

У 2002 році був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України.

Після закінчення служби працював на Волочиському машинобудівному заводі АТ «Мотор Січ». Згодом переїхав у місто Хмельницький, де працював на заводі металопластикових виробів. Та майже кожні вихідні приїздив у рідне село Чухелі допомагати батькам по господарству.

У 2021 році одружився, в сім’ї народився син Іван.

30 серпня 2022 року був мобілізований на захист Батьківщини від московських загарбників. Після проходження військової підготовки тримав оборону містечка Білогорівка, що на Луганщині. За сумлінну службу був не одноразово відзначений нагородами.

В червні 2023 року сім’я отримала звістку про те, що Юрій рахується зниклим безвісті. 6 жовтня 2023 року, після проведення експертиз, Юрія було визнано загиблим під час бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини.

Загинув 13 червня 2023 року біля селища міського типу Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.