Сьогодні Волочиська громада у глибокій скорботі провела в останню путь свого Захисника – солдата Мельничука Олександра Анатолійовича.
Олександр народився 9 липня 1985 року у місті Волочиськ. Його шкільні роки минули у Волочиському НВК. Учителі та однокласники згадують його як кмітливого, справедливого, щирого хлопця, який добре навчався і завжди стояв за правду.
Після школи продовжив навчання у Волочиському професійно технічному училищі, де здобув професії електрозварювальника і камінщика. Навчання завершив з відзнакою. Мріяв розвиватися далі, але життєві обставини склалися інакше. Свої вміння і наполегливість він реалізував у будівельній справі. Працював у різних містах України, був знаним як відповідальний і надійний майстер.
У житті Олександр був відкритою і світлою людиною. Любив рибалити, грав у футбол і хокей, цінував дружбу і живе спілкування. Умів підтримати, пожартувати, підбадьорити. Мав багато друзів і користувався щирою повагою серед тих, хто його знав.
З березня 2023 року став на захист України за призовом під час мобілізації. Проходив службу у 703 окремій бригаді підтримки на посаді радіомінера інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону. Сумлінно виконував бойові завдання, проявляв витримку, професійність і мужність. Для побратимів був опорою і надійним плечем, для рідних – люблячим сином і братом, для громади – вірним воїном своєї держави.
На жаль, 9 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Донецької області, під час виконання бойового завдання, внаслідок тяжкого поранення життя солдата Олександра Мельничука обірвалося. Війна безжально перекреслила його плани, мрії і майбутні роки.
Сьогодні разом із родиною сумує вся громада. Низько схиляємо голови у жалобі перед батьком Анатолієм Олексійовичем, матір’ю Оленою Володимирівною, братом Олегом, похресниками, рідними, друзями і побратимами. Поділяємо ваш біль і молимося за упокій душі Захисника.
🕯 Світла і вічна пам’ять Олександру – мужньому воїну і людині з великим серцем. Його відвага, вірність присязі та любов до України назавжди залишаться у пам’яті громади.
