Насильство є актуальною проблемою сьогодення
У суспільстві дедалі голосніше акцентують увагу на проблемі жорсткого поводження з дітьми, найпоширенішою формою якого є насильство, і необхідності боротьби із цим явищем.
Ця проблема є у багатьох країнах. За даними Організації Об’єднаних Націй, мільйони дітей у всьому світі живуть в умовах насильства. У результаті діти отримують травми та інвалідність, емоційні й психологічні стреси. Саме це обумовило запровадження при ООН у 2009 році інституту Уповноваженого з питань насильства щодо дітей (SRSG). Конвенції ООН про права дитини підтверджує, що проблема боротьби з насильством над дітьми потребує нагального розв’язання. Особливо серйозну занепокоєність світової спільноти викликає поширення найгірших форм жорстокого поводження з дітьми — насильства різних видів, торгівлі дітьми, дитячої проституції, дитячої порнографії.
Визначення основних понять щодо сексуального насильства - торгівля дітьми, дитяча проституція й дитяча порнографія.
Торгівля дітьми — це будь-який акт або угода, внаслідок яких дитина передається будь-якою особою або будь-якою групою осіб іншій особі або групі осіб із метою її експлуатації за винагороду чи інше відшкодування.
Дитяча проституція — використання дитини з метою дій сексуального характеру для отримання оплати чи іншої винагороди в будь-якій формі.
Дитяча порнографія — будь-яке, незалежно від форми, представлення дитини, що бере участь у реальних чи змодельованих відверто сексуальних діях, або будь-яке зображення статевих органів дитини із сексуальними намірами.
Проблема сексуального насильства над дітьми стосується кожного громадянина України. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 р. зумовило нові виклики у сфері захисту прав дитини в цілому та, зокрема, у сфері влади щодо дітей, які потребують нових підходів щодо їх розв’язання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період. Війна спричиняє важке психоемоційне навантаження, змусила тривожитися за майбутнє, обмежувати та змінювати своє життя, переживати економічні складнощі. Наслідки війни страшні та серйозні, як те, що відбувається зараз в країні – захоплення територій, масові вбивства, постійні ракетні чи артилерійні обстріли, руйнування критичної інфраструктури тощо. З’явилось багато обмежень в можливості постраждалих звернутись по допомогу чи повідомити про випадок насильства. Протягом останніх років в Україні відбулися гучні скандали із приводу виявлення сексуальної експлуатації дітей.
Сексуальне насильство над дітьми – прихована проблема, точну кількість потерпілих установити надзвичайно складно. За оціночними даними Ради Європи, кожна п’ята дитина страждає від різних форм сексуального насильства. Сексуальне насильство є болючою темою й у мирний час, проте під час війни проблема загострюється. З кожною звісткою про звільнені території, на жаль, стає відомо про нові випадки сексуального насильства російських окупантів над українками та українцями. Під час війни поширені різні форми сексуального насильства, кожна з яких є воєнним злочином: зґвалтування, погрози зґвалтування, каліцтво статевих органів, примусова проституція, примус дивитися на сексуальну наругу, сексуальне рабство, примусова вагітність, примусовий аборт, примусове оголення тощо. Звичні механізми отримання допомоги під час війни недоступні. Наприклад, на територіях, де тривають активні бойові дії чи які перебувають в окупації, люди зазвичай фізично не можуть звернутися в лікарню, поліцію, прокуратуру, до правозахисника чи психолога. Ускладнює проблему й те, що в українському суспільстві тема сексуального насильства була і лишається табуйованою. Навіть в мирні часи постраждалі рідко повідомляють про випадки сексуального насильства і рідко звертаються за допомогою. Стигматизація, осуд, недовіра, страх, відсутність підтримки – часто стримують від повідомлення про злочин.
До сексуального насильства належать як прямі сексуальні контакти так і непрямі сексуальні контакти підглядання за дитиною, коли вона здійснює інтимні процедури, а також сексуальна експлуатація, тобто втягнення дітей та підлітків у проституцію чи дії, пов’язані з виготовленням порнографічних відео чи фотоматеріалів та демонстрація порнографічних і еротичних матеріалів дітям.
Підвищена суспільна небезпека вчинення сексуального насильства над дітьми полягає в грубому порушенні права дітей на статеву свободу та статеву недоторканість, їх розбещенні, загрозі передчасного втягнення в статеве життя. Це суперечить законам природи, загрожує правильному фізичному, розумовому і моральному розвитку і вихованню дітей. Нерідко дитину чи підлітка спонукають до сексуального контакту всупереч їхній волі фізичною силою, психологічними засобами (погрозами, умовляннями, обманами, залякуваннями) або навмисним напоюванням чи отруєнням (наприклад, наркотиками), щоб привести в недієздатний стан. Жертвами зґвалтування бувають діти обох статей. Характерною ознакою сексуального насильства, як і будь-якого іншого виду жорстокого поводження з дітьми, є посягання на автономію, гідність дитини, примушування до небажаних для неї дій.
В міжнародних документах із прав людини в окрему групу виділено права дитини, адже дитина має особливі права і потреби — це права «росту», обумовлені її фізичною, розумовою та духовною незрілістю. У зв’язку з фізичними і психічними особливостями дитячого віку, браком необхідного життєвого досвіду й життєвої опори, дитині, порівняно з дорослими, значно складніше самій відстояти свої права. Саме тому в Загальній декларації прав людини, в Міжнародному пакті про громадянські й політичні права звернено увагу на особливий захист прав дитини. Права дитини — це певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18-ти років для існування й досягнення зрілості.
Головним положенням майже всіх міжнародних правових актів є заборона жорстокого поводження та ставлення до осіб, насамперед до дітей. Саме тому заборона всіх видів жорстокого поводження з людиною стала одним з основних принципів національного законодавства України.
Ратифікувавши основні міжнародні документи із прав дитини, Україна зобов’язалася, відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції ООН про права дитини, застосовувати всі необхідні законодавчі, адміністративні, соціальні і просвітні заходи для захисту дитини від будь-якого фізичного та психологічного насильства, образ чи зловживань, нестачі піклування чи недбалого, брутального й жорстокого поводження та експлуатації, враховуючи сексуальні зловживання.
Вихідною ідеєю законодавчого забезпечення прав дитини в Україні є принцип «усі діти рівні від народження»: відповідно до ст. 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах, незалежно від походження.
В Конституції України зазначено, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом, держава гарантує утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
У статті 3 Конституції зазначено, що людина, її життя й здоров’я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У статті 28 Конституції України встановлено, що «ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню або покаранню».
На підставі положень Конституції України й Конвенції ООН про права дитини 26 квітня 2001 р. в Україні прийнято Закон «Про охорону дитинства».
Так, у ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Держава захищає дитину від:
- усіх форм фізичного й психічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, враховуючи сексуальні зловживання, зокрема батьків або осіб, які їх заміняють;
- втягнення в злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
- залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.
У статті 12 цього ж Закону визначено, що «батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону».
Крім того, значення поняття «жорстоке поводження» буде різним у кримінальному, адміністративному та сімейному праві, оскільки кожна з цих галузей права розв’язує свої завдання.
На жаль, необхідно констатувати, що сім’я як осередок суспільства, без підтримки держави та її інституцій, не завжди спроможна виконувати свої головні функції, зокрема щодо забезпечення належного добробуту та виховання дітей. Слід відзначити, що в Україні з часу прийняття законодавчих актів, які регулюють відносини в сімейному середовищі, завдяки зусиллям органів державної та місцевої влади, ряду громадських організацій ужито заходів, які посприяли суттєвим змінам у ставленні суспільства до проблеми домашнього насильства, становленню системи реабілітації осіб, які від нього постраждали, посиленню захисту дітей від насильства у сім’ї та ін.
Отож, що робити, якщо ВИ постраждали від насильства?
Якщо Ви зазнали насильства, ПАМ’ЯТАЙТЕ: ви НЕ самотні і НЕ винні в тому, що сталося. Зверніться по медичну допомогу до найближчого закладу охорони здоров’я. Якщо це безпечно, попросіть підтримки у сім’ї, друзів або сусідів.
Ви також можете звернутися по підтримку до Національної поліції 102, служби у справах дітей Волочиської міської ради (0982180460) або зателефонувати на гарячу лінію (0 800 500 335) про надання допомоги від будь-якого насильства.
Що Ви можете зробити, якщо Ви стали свідком будь-якого насильства над дитиною або занепокоєні тим, що хтось зазнає цього насилля?
Кожен із нас може зробити свій внесок у запобігання будь-якого насильства над дитиною. Підтримуйте зв’язок із тим хто зазнає насильства. Переконайтеся, що це безпечно. Дізнайтеся, які послуги доступні для постраждалих від будь-якого насильства у Вашому місті, ТГ. Переконайтеся, що постраждала особа або дитина до 18 років дала згоду на отримання цих послуг. Викличте служби екстреної допомоги, якщо постраждалій потрібна невідкладна допомога.
