18 травня — День памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу
Світанок 18 травня 1944 року для десятків тисяч кримських татар став початком великої трагедії — масової депортації, здійсненої радянським тоталітарним режимом. За три дні майже 200 тисяч осіб — переважно жінок, дітей і літніх людей — примусово вивезли з Криму в товарних вагонах у віддалені райони Узбекистану, Росії та Казахстану. Тисячі загинули в дорозі, ще десятки тисяч — у перші роки вигнання від хвороб, голоду, нелюдських умов.
Це був не просто злочин — це був геноцид. Спроба стерти цілісну спільноту, знищити мову, культуру, історичну памʼять. Було зруйновано сотні шкіл, мечетей, кладовищ, ліквідовано культурні установи, перейменовано кримськотатарські топоніми.
Попри все — депортації, репресії, заборону на повернення, зневагу — кримські татари вижили. Вони зберегли свою гідність, культуру й повернулися додому, на свою землю. Але й сьогодні — через 80 років — російський окупаційний режим продовжує репресії проти кримськотатарського народу: незаконні арешти, обшуки, переслідування, насильницька мобілізація, фальсифікація історії.
Ми не маємо права мовчати. Памʼять — це не лише про минуле. Це про відповідальність у теперішньому та дії заради майбутнього. Сьогодні — як і завжди — ми разом.
Памʼятаємо. Вшановуємо. Боремось за справедливість.
Крим — це Україна. Кримські татари — це Україна.
