На 90 році життя перестало битися серце колишнього Волочиського міського голови Ярослава СТАДНІКА.
Стаднік Ярослав Петрович, народився 10 січня 1935 року в с. Мала Клітна бувшого Базалійського р-ну Хмельницької області в родині батьків - колгоспників. В сімʼї, крім Ярослава було два брати - Гаврило і Володя, і сестра Галина. Батьки, не дивлячись на бідність, зуміли дати всім дітям вищу освіту. Всі діти стали педагогами.
Закінчив 10 класів Малоклітнянської середньої школи. Під час німецької окупації сімʼя перебувала в евакуації в Пензенській обл. Городищевського р-ну с. Канаевка. Там пішов в перший клас. Після звільнення рідних місць від фашистів сімʼя повернулась на Батьківщину.
В 1953 році, після закінчення школи, почався трудовий його шлях. Старший піонервожатий Корчівської семирічки, учитель російської мови і літератури Малоклітнянської середньої школи Ординецької семерічки, директор Великоклітнянської, Мотрунецької, Вочковецької шкіл. Працював учителем російської мови і літератури, історії, зарубіжної літератури у, Маначинській середньій школі, Мисловецькій девʼятирічці та Волочиській загальноосвітній школі №1.
Ярослав Петрович закінчив Станіславський (сьогодні Іванофранківськ) педінститут, історико - філологічний факультет. Мав 57 років стажу педагогічної роботи.
Але якийсь час мав перерву в педагогічній праці, очолюючи Волочиської міську раду у далекому 1970 -1973 році.
Ярослав Петрович мав чудову сімʼю. Дружина, Лідія Федорівна також працювала педагогом, донька Світлана - очільниця відділення Пенсійного фонду у Волочиську, син Володимир - кандидат медичних наук, декан медичного факультету Київського медичного університету, внук Олександр - лікар - офтальмолог, внучка Поліна, яка проживає у Києві, правнук Юрчик, який став найдорожчою і найлюбішою особою.
Ярослав Стаднік пройшов земний шлях з добром у серці до людей, з любов’ю до своєї справи. У пам’яті всіх, хто його знав, назавжди залишиться світлий образ хорошого вчителя, мудрої, щирої та доброзичливої людини!
Світла йому пам'ять...
