Історія міста та громади

Волочиськ – благодатна земля, подарована Богом людині, маленька частина великого і надзвичайно мальовничого подільського краю. Волочиський край розташувався на перехресті шляхів.

Волочиська громада — один із найпотужніших центрів економічного та культурного розвитку Хмельниччини. Розташована на лівому березі річки Збруч, вона має площу 619 км² і включає 53 населені пункти з загальною кількістю населення 35,806 осіб.

Громада забезпечує зручне сполучення завдяки залізничній станції на лінії Гречани — Тернопіль, європейському маршруту Е-50 та автошляху М-30, що сприяє її транспортній доступності та розвитку.

Рельєф хвилястий, розчленований балками. Волочиськ належить до лісо-степової зони, загальна площа території – 1461 га. Географічні координати: 49°32′ пн.ш. 26°10′ сх.д. Волочиськ межує: на південному сході – з селом Копачівка Волочиського району; на заході – з Підволочиським районом Тернопільської області; на півночі – з селом Дорофіївка, Підволочиського району, Тернопільської області; на сході – з селом Користова Волочиського району.

Відстань до обласного центру: автомобільними шляхами – 68 кілометрів; залізницею – 62 кілометра. Склад за національністю: українців – 96%, росіян – 2,3%, поляків – 1,1%, інші – 0,6%.

Економічний потенціал та підприємства громади

Гордістю міста є його промисловий потенціал. Волочиська громада об’єднує провідні підприємства, що працюють у різних сферах — від аграрного сектору до машинобудування. Основні підприємства громади:

ПАТ «Мотор Січ» виробляє запасні частини до авіаційних двигунів, пересувні автономні електростанції, мінітехніку для обробітку сільгоспкультур та товари народного споживання.

TAD — лідер у виробництві причепів для негабаритних вантажів в Україні. Компанія має досвід міжнародного перевезення, що забезпечує якість та економічну ефективність продукції.

ТОВ «Волочиський цегельник» - виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини на базі місцевого родовища, яким займається філія ТОВ «Тернопільбуд» у Волочиську.

Кластер «Центральний» - Сучасний елеватор Групи компаній VITAGRO з потужністю зберігання 24 тисячі тонн зерна. Елеватор обладнаний сучасною технікою європейських виробників для енергоефективного зберігання та просушування зерна.

Олійно-пресове виробництво де обробляється до 20,000 тонн соняшника і 5,000 тонн ріпаку на рік, забезпечує експорт олії та макухи до Європи. Виробництво безвідходне: лушпиння використовується як паливо для котельні.

Група компаній VITAGRO активно розвиває тваринництво — молочне скотарство та свинарство. Завдяки впровадженню сучасних автоматизованих систем, тварини доглядаються у належних умовах з оптимальними показниками мікроклімату.

СЕС «Ріпна Солар» у селі Ріпна — проєкт альтернативної енергетики компанії VITAGRO ENERGY, що має загальну потужність 2,904 МВт.

Компанія VITAGRO ENERGY – це девелопер проектів у сфері альтернативної енергетики: розробка проектів «під ключ», будівництво та управління енергетичними активами

ТОВ «Волочиськ-Агро» вирощує зернові та технічні культури, тоді як птахофабрика «Волочиська» спеціалізується на виробництві курячого м’яса. Корм для курчат виготовляється з сировини вирощеної на власних землях ТОВ «Агрофірма «Подільська зернова компанія».

Хлібобулочна продукція виготовляється на потужностях Волочиської філії ТОВ «Агробізнес», а швейна фабрика ТОВ «Т-Стиль» займається пошиттям одягу.

До Волочиської громади також перемістилися важливі підприємства, такі як:

ТОВ «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», що спеціалізується на авіаційній, космічній та машинобудівній техніці.

ТОВ «Таврійська ливарна компанія «ТАЛКО» з виробництва екологічного алюмінієвого посуду, що динамічно розвиває свою продукцію на ринках України та ближнього зарубіжжя.

На території міста працює 16 великих підприємств. Флагманом промисловості залишається Волочиський машинобудівний завод – ведучий структурний підрозділ найбільшого у світі і єдиного в Україні підприємства по випуску авіаційних двигунів ПАТ «Мотор Січ». Славиться місто його хліборобськими майстрами, які на місцевому підприємстві ТОВ «Агробізнес» випікають духмяні хлібобулочні вироби.

Поштовий індекс: 31200

Код АМТС: 03845

Коротка історична довідка

Наше місто має славну багатовікову історію: це — місто-трудівник, місто-воїн, воно було учасником подій, значущих не тільки для міста але й для регіону і країни.

Своєму виникненню Волочиськ завдячує тутешнім сприятливим природним умовам і насамперед Збручу. Річка відігравала важливу роль у формуванні навколишнього природного середовища, зокрема ландшафту та рельєфу місцевості. Її русло почало формуватися після останнього великого зледеніння. На протязі десятків тисяч років річка змінювала русло, поглиблюючи свою долину, розширяючи заплаву, її води сильно підмили лівий берег. Так утворилося плато з крутими та обривистими схилами, яке нині займає місто.

В древності людське життя зосереджувалося на берегах річок, струмків, озер і було тісно пов’язане з ними. Перевагу віддавали місцям при злитті річок та струмків, а біля Волочиська у Збруч впадає річка Грабарка. Отже, поселення людей на території сучасного Волочиська виникли невипадково.

Для первісних людей річка мала життєво важливе значення у побуті, господарстві, транспорті, обороні. Недаремно ж символікою Волочиська стало зображення річки та човна.

Сама річка мала важливе транспортне значення: в ті далекі часи великі вантажі було зручніше переміщувати човнами по воді, ніж по сухопуттю. Збруч був частиною водного транспортного шляху з північних країв на південь по Дністру до Чорного моря. Волочиська община контролювала торгівлю та плавання по Збручу.

В результаті археологічних досліджень встановлено, що поселення людських колективів на території сучасного Волочиська виникли задовго до першої згадки про нього, у бронзовому віці (2 тис. років до н.е.).

На сучасній території Волочиська виявленні поселення часів Київської Русі ХІІ-ХІІІ ст. Найбільше з них було розташоване у заплаві Збруча на підвищенні, що витягнулося вздовж берега річки з півночі на південь.

З Волочиська продукти землеробства та промислів возили продавати зручним шляхом на човнах по Збручу у Дністер і далі до Чорного моря.