Дячук Леонід Іванович

головний сержант, заступник командира взводу 68 Єгерської бригади Збройних сил України

Народився 13 березня 1975 року у селі Авратин Волочиського району Хмельницької області. В сім’ї мати виховувала двох дітей.

У 1982 році вступив до першого класу Авратинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Мати Леоніда померла, коли йому було 12 років, виховувала та піклувалася ним старша сестра Світлана.

Після закінчення школи, у вересні 1990 року вступив у Дзеленецьке професійно-технічного училища, де здобув спеціалізацію тракториста. Потім за направленням вступив у Харківський індустріально-педагогічний технікум.

У 1993 році був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України. Проходив її в складі десантно-штурмових військ.

Після закінчення служби продовжив навчання у Харківському індустріально-педагогічному технікумі, який закінчив у 1998 році за спеціальністю майстер виробничого навчання. Працював у Волочиській загальноосвітній школі вчителем трудового навчання.

У 1999 році Леонід одружується і в сім’ї народилися сини Владислав та Богдан.

У 2000 році повернувся в рідне село Авратин та почав працювати інженером у місцевому агроформуванні. З 2006 року працював механізатором у ДП «Авратин -агро». Починаючи з 2018 року працював за кордоном.

Після початку повномастабного вторгнення, в березні 2022 року Леонід повернувся із закордону та добровольцем став на захист Батьківщини від московських загарбників. Майже півтора роки воював на Донецькому напрямку під Вугледаром у розвідувальній роті. Захищав населені пункти Павлівку та Благодатне. Згодом, був переведений на Куп’янсько-Лиманський напрямок. Через деякий час на тому ж напрямку продовжив службу головним сержантом, заступником командира взводу. Боронив селище Надія та Нововодяне. За сумлінну службу був не одноразово відзначений військовими нагородами.

Загинув 16 січня 2024 року на Луганському напрямку.

В Леоніда залишились дружина, двоє синів, сестра і племінники.