Дячук Леонід Іванович

головний сержант, заступник командира взводу 68 Єгерської бригади Збройних сил України

Народився 13 березня 1975 року в с. Авратин Волочиського району Хмельницької області.

У 1982 році вступив до 1-го класу Авратинської ЗОШ I–III ступенів.

Матір померла, коли йому було 12 років; виховувала старша сестра Світлана.

Після школи, у вересні 1990 року, вступив до Дзеленецького ПТУ, здобув спеціальність тракториста, а згодом навчався в Харківському індустріально-педагогічному технікумі.

У 1993 році призваний на строкову службу до ЗСУ у десантно-штурмові війська.

Після демобілізації повернувся до технікуму, який закінчив 1998 року як майстер виробничого навчання, працював вчителем трудового навчання у Волочиській ЗОШ.

1999 року одружився; у сім’ї народилися сини Владислав та Богдан.

У 2000 році працював інженером в агроформуванні с. Авратин, з 2006 — механізатором у ДП «Авратин‑агро», а з 2018 року — за кордоном.

У березні 2022 року повернувся з-за кордону й добровольцем став на захист Батьківщини. Понад півтора року воював на Донеччині під Вугледаром у розвідувальній роті, захищав Павлівку та Благодатне, потім служив на Куп’янсько‑Лиманському напрямку як головний сержант, заступник командира взводу, боронив селища Надія та Нововодяне.

16 січня 2024 року загинув на Луганському напрямку.

У нього залишилися дружина, двоє синів, сестра та племінники.