Сергій Гальомко: Герой, якого ніколи не забудемо
Сьогодні наша громада з болем у серці провела в останню путь Сергія Гальомка — мужнього воїна, вірного сина України, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від російського загарбника.
Сергію було лише 25. Він народився 2 вересня 1999 року в селі Бальківці. Іще змалку був допитливим, активним, безстрашним, з тих хлопчиків, що мають світло в очах і велику душу.
До третього класу Сергій навчався в рідному селі, а згодом родина переїхала до Волочиська. Тут він продовжив навчання у школі №5, а також закінчив дитячу школу мистецтв, де розкривав свій талант у галузі образотворчого мистецтва.
Після школи вступив до Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Галицького. Обрав спеціальність «ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза». Закінчив навчання й вирушив за кордон на заробітки.
Та почувши про повномасштабне вторгнення, він не зміг стояти осторонь. У травні 2022 року Сергій повернувся додому й одразу став до лав місцевої територіальної оборони.
Незабаром влаштувався до Головного управління Держпродспоживслужби в Хмельницькій області — працював головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів у місті Волочиську. Але його шлях знову повернув на передову.
26 червня 2024 року Сергія мобілізували до лав Збройних Сил України. Сміливий відповідальний, незламний — він виконував бойові завдання з гідністю й честю.
28 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання зв’язок із Сергієм обірвався. Його тривалий час вважали зниклим безвісти. Родина жила між болем і надією, трималась за кожну згадку, кожен промінь віри… На жаль, підтвердилося найстрашніше: Сергій загинув.
Сьогодні він повернувся на рідну землю — на щиті. Громада, друзі, побратими, знайомі й незнайомі прийшли провести його в останню дорогу. У цьому прощанні тиха молитва, подяка і глибока шана.
Сергій не встиг здійснити всього, що мріяв: збудувати дім, створити сім'ю, почути сміх власних дітей. Але він залишив після себе більше — приклад справжнього патріотизму, мужності, гідності...
Його ім’я навіки вписане в історію нашої громади та всієї держави.
🕯 Світла пам’ять Герою. Нехай Господь прийме його душу, а ми — збережемо пам’ять.
Слава Україні. Героям слава.
