Правила надання послуги з поводження з побутовими відходами-роз’яснення Мінрегіону
01 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон). Новим Законом зокрема врегульовані поняття у сфері поводження з побутовими відходами та порядок затвердження тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами, яка включає послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, змінено систему взаємовідносин між виконавцями та споживачами послуги. До цього послуга «вивезення побутових відходів» включала всі операції у сфері поводження з побутовими відходами: збирання, перевезення, сортування, зберігання, обробка, переробка, утилізація, видалення, знешкодження та захоронения, тепер її назву змінено на «поводження з побутовими відходами» відповідно до Закону України «Про відходи». Цим Законом також передбачено, що суб’єкти господарювання, які визначені органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах виконавцями послуг з вивезення побутових відходів, укладають договори на надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавці послуг з вивезення побутових відходів зобов’язуються укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб’єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту.
Так, суб’єктами господарювання відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (далі - Кодекс) визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи сукупність господарських прав та обов’язків, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна. Згідно зі статтею 23 Кодексу відносини органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання у випадках, передбачених Законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб’єктами господарювання, що надають послуги з перероблення або захоронення побутових відходів. Переможцем конкурсу визначається його учасник, що відповідає кваліфікаційним вимогам та може забезпечити надання послуг відповідної кількості та якості, конкурсна пропозиція якого визнана найкращою за результатами оцінки. Перевага надається тому учасникові конкурсу, що подав конкурсній комісії у проект або затверджену інвестиційну програму (програму капітальних витрат) розвитку підприємства, яка повинна включати заходи щодо впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів. Відповідно до статті 179 Кодексу, при укладанні договору із переможцем конкурсу з вивезення побутових відходів зміст договору може визначатися на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Крім того, статтею 180 Кодексу визначено істотні умови господарського договору. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг, з поводження з побутовими відходами із споживачами. Процедура надання суб’єктами господарювання незалежно від форми їх власності послуга з поводження з побутовими відходами у містах, селищах і селах визначена новими Правилам надання послуг з поводження з побутовими відходами (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 із змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 318 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Договір про надання послуг укладається відповідно до Типового договору, наведеного у додатку 1 Правил. Крім того, новими Правилами визначаються права та обов'язки споживачів і виконавців житлово-комунальної послуги.
Споживач має право на:
1) одержання своєчасно та належної якості послуги;
2) одержання без додаткової оплати від виконавця інформації про тарифи на послугу, структуру тарифу, норми надання послуг, порядок надання послуг, графік вивезення побутових відходів;
3) відшкодування збитків, завданих його майну, життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг;
4) усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг у п’ятиденний строк з моменту звернення споживача;
5) зменшення розміру плати за послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості;
6) неоплату вартості послуг за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності;
7) перевірку кількості та якості послуг;
8) складення та підписання актів-претензій;
9) отримання без додаткової оплати інформації про проведені виконавцем нарахування плати за послуги;
10) розірвання договору з виконавцем.
Споживач повинен:
1) укладати договори про надання послуг;
2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини;
3) оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги;
4) дотримуватись правил пожежної безпеки та санітарних норм;
5) у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги сплачувати пеню;
6) письмово інформувати виконавця про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача протягом 30 календарних днів від дня настання такої події;
7) забезпечити роздільне збирання побутових відходів;
8) визначати разом з виконавцем місця розташування контейнерних майданчиків, створювати умови для вільного доступу до таких майданчиків;
9) обладнати контейнерні майданчики, утримувати їх у належному санітарному стані, забезпечувати освітлення в темний час доби;
10) забезпечити належне збирання та зберігання відходів, установлення необхідної кількості контейнерів для завантаження твердих, великогабаритних і ремонтних відходів з урахуванням унеможливлення їх переповнення; утримувати контейнери відповідно до вимог санітарних норм і правил. Виконавець має право:
1) вимагати від споживача обладнати контейнерні майданчики та забезпечувати утримання їх у належному санітарно-технічному стані;
2) вимагати від споживача своєчасно збирати та належним чином зберігати відходи;
3) вимагати від споживача забезпечувати роздільне збирання побутових відходів;
4) припинити/зупинити надання послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;
5) вимагати від споживача проведення протягом п’яти робочих днів робіт з усунення виявлених неполадок, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт, проведених виконавцем; 6) звертатися до суду в разі порушення споживачем умов договору;
7) отримувати інформацію від індивідуального споживача про зміну власника житла та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача. Виконавець зобов’язується:
1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуг;
2) готувати та укладати із споживачем договори про надання послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
3) без додаткової оплати надавати необхідну інформацію про тарифи, структуру тарифу, порядок надання послуг, графік вивезення побутових відходів;
4) розглядати претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послуги в разі їх ненадання;
5) вживати заходів до усунення порушень якості послуг у строки;
6) сплачувати споживачу у разі ненадання або надання не в повному обсязі послуг неустойку;
7) своєчасно реагувати на виклики споживача, підписувати акти-претензії;
8) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок;
9) інформувати споживача про намір зміни тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами;
10) мати укладені договори із суб’єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та захоронення побутових відходів, та перевозити побутові відходи тільки в спеціально відведені місця чи на об’єкти поводження з побутовими відходами відповідно до правил благоустрою території населеного пункту;
11) забезпечувати утримання контейнерів у разі перебування їх у власності виконавця відповідно до вимог санітарних норм і правил;
12) ліквідувати звалище твердих відходів у разі його утворення на контейнерному майданчику через недотримання графіка перевезення, проводити прибирання в разі розсипання побутових відходів під час завантаження у спеціально обладнаний для цього транспортний засіб.
Тарифи на послугу за новою редакцією Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами, Кабінет Міністрів закріпив за місцевою владою повноваження щодо встановлення тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами. Тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів. До складу тарифів тепер не включатимуться витрати зі здійснення капітальних вкладень, створення спеціальних інвестиційних фондів чи із забезпечення прибутковості інвестиційного капіталу. Відтепер тарифи формуватимуться одні для всіх, так як виключено п. 34, за яким тарифи визначалися для 3 окремих груп споживачів (населення, бюджетних установ та інших споживачів).
Хто є власником житла у багатоквартирному будинку?
Останнім часом у людей сформувався чіткий запит, що змінила реформа ЖКГ та як діяти в сучасних умовах. Здавалося б чому зараз, у 2020 році, люди цікавляться, що змінилося у сфері управління житлом?
Реформа ж почалася ще у 2015 році, після ухвалення закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках». Невизначеність пояснюється тим, що законодавча крапка в реформуванні цієї сфери була поставлена лише 10 червня 2018 року після набуття чинності частини норм закону «Про житлово-комунальні послуги». Що ж ми маємо тепер?
З 1 липня 2015 року були законодавчо закріплені три форми управління будинком: співвласники, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та управитель.
Закон «Про житлово-комунальні послуги» остаточно врегулював відносини між співвласниками та управителем і закріпив виняткове право співвласників будинку вільно обирати управителя та будувати з ним договірні відносини.
Монополії у сфері управління багатоквартирними будинками більше не існує.
ЯК ОБРАТИ УПРАВИТЕЛЯ
- створити ініціативну групу. До складу мають увійти не менше як три власники квартир або нежитлових приміщень будинку;
- скликати збори співвласників. Співвласники мають бути повідомлені про дату, час, місце, порядок денний та ініціаторів зборів не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати зборів;
- прийняти рішення про обрання управителя, затвердження умов договору з ним, надання повноважень особі на підписання договору Для прийняття таких рішень необхідно набрати понад 50% голосів співвласників;
- провести письмове опитування. Протягом 15 календарних днів після проведених зборів є можливість опитати усіх співвласників, які не були присутні на зборах;
- підписати договір з управителем. Після прийняття рішення уповноважена особа співвласників має підписати договір з управителем, який має надіслати протягом місяця копію такого договору кожному співвласнику, повідомити усіх співвласників про прийняті рішення. Повідомлення про прийняті рішення надається під розписку або направляється рекомендованим листом поштою протягом 10 календарних днів після прийняття рішенця.
- розірвати договір з попереднім виконавцем послуги з утримання та подати протокол зборів на зберігання до органу місцевого самоврядування (ОМС). Після обрання управителя співвласники мають повідомити попереднього управителя про розірвання договору з ним у порядку, що передбачений договором та подати протокол зборів для зберігання та оприлюднення резолютивної частини на офіційному веб-сайті ОМС.
Створені всі умови для того, щоб співвласники вибрали найкращу форму управління га умови надання послуг.
ЯКУ Ж ФОРМУ ОБРАТИ ДЛЯ СВОГО БУДИНКУ? Для цього законодавством передбачено 3 форми управління багатоквартирним будинком. Лист Мінрегіону від 21.08.2015 р. конкретизує ці форми:
- управління багатоквартирним будинком співвласниками;
- управління багатоквартирним будинком управителем;ї
- управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).
1. Управління багатоквартирним будинком співвласниками шляхом зборів. Мало хто говорить про те, що мешканці багатоквартирних будинків взагалі-то не зобов’язані створювати ОСББ (чи обирати собі управителя). Законодавством передбачена також можливість управління будинком без створення юридичної особи. Збори співвласників - це менш формалізована форма управління, ніж ОСББ. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком. Але даний спосіб управління може бути прийнятним, скоріш, для невеликих будинків, де власники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його та прибудинкову територію в належному стані.
2. Управління багатоквартирним будинком управителем. За рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю (управляючій компанії - юр. особі або ФОП). Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору, який укладається строком на 1 рік. Управитель відрізняється від старих ЖЕКів тим, що повинен усі питання щодо надання послуг погоджувати із співвласниками. Первинний договір та ціна послуг управителя обов’язково погоджуються співвласниками. Виняток - якщо управитель призначений за конкурсом. У випадку необхідності зміни умов договору або ціни послуг управитель повинен скликати збори співвласників та обґрунтувати необхідність відповідних змін. Таким чином, управитель - це підприємець або компанія, які на замовлення співвласників можуть забезпечити утримання та поточний ремонт спільного майна і від імені співвласників купувати електричну енергію для функціонування будинку. Відносини між управителем та співвласниками договірні. Якщо управитель не влаштовує співвласників, вони можуть його змінити або погодити з ним інші умови. Отже, управитель є найкращим виходом для співвласників, які не мають часу для створення ОСББ та організації управління будинком. Однак поки в будинку не буде створене ОСББ, співвласники не зможуть отримати доступ до програм фінансової підтримки впровадження заходів з енергоефективності. Гарна новина - управителя можна залучити навіть у тих будинках, де створене ОСББ.
3. Управління багатоквартирним будинком об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків). Власники житлових та нежитлових приміщень для більш ефективного управління своїм багатоквартирним будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їхніх майнових прав на будинок та прибудинкову територію можуть створювати ОСББ - неприбуткову юридичну особу. У чому користь ОСББ для співвласників? Це дозволяє зрозуміти реальний стан будинку та взяти під контроль свої гроші.
Важливо! ОСББ ні в якому разі не позбавляє Вас права на Вашу приватну власність (квартиру) та не стає власником будинку! Діяльність ОСББ будується на взаєморозумінні між співвласниками та спільному бажанні покращити життя у будинку. Створюючи ОСББ, не треба сподіватися, що ви одразу будете менше платити за утримання будинку. Зате якщо ви впровадите заходи з термічної модернізації, то платежі за тепло суттєво знизяться. Отже, варіант управлінням будинком через ...створення ОСББ вимагає більше ресурсів порівняно з іншими формами, але є набагато ефективнішим, зрозумілішим та прозорішим для будь-якого багатоквартирного будинку.
ЯКУ ФОРМУ УПРАВЛІННЯ БАГАТОКВАРТИРНИМ БУДИНКОМ ОБРАТИ? Шляхом проведення зборів та голосуванням співвласники будинку можуть визначитися з прийнятною для них формою управління. У кожної з форм є певні переваги та недоліки, але найкращою вбачається саме ОСББ.
