Корнієнко Валерій Петрович

Валерій Петрович Корнієнко народився 11 серпня 1975 року на Миколаївщині. Згодом разом із родиною переїхав на Херсонщину, в село Новодмитрівка, яке стало для нього рідною домівкою і де пройшло його свідоме життя.

У пам'яті всіх, хто його знав, Валерій Петрович назавжди залишиться щирою, доброю та світлою людиною. Він був люблячим чоловіком і неймовірно турботливим батьком для трьох своїх синів. Для своєї родини Валерій завжди був надійною опорою, підтримкою та взірцем справжньої чоловічої гідності, сили й мудрості.

Коли над країною нависла смертельна небезпека, Валерій Петрович не зміг залишатися осторонь. 27 липня 2025 року — добровільно вступив до лав Збройних Сил України, аби захистити майбутнє своїх дітей та свободу рідної землі. На фронті виявив себе як надзвичайно відповідальний, мужній та безмежно відданий присязі воїн.

Серед військовослужбовців Валерій Петрович отримав промовистий позивний «Батя». Це псевдо якнайкраще відображало його сутність та характер. Він був не просто побратимом, а справжнім батьком-наставником для молодших бійців.

1 грудня 2025 року, під час виконання бойового завдання, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, Валерій Петрович Корнієнко загинув.

7 липня 2026 року Валерій Петрович Корнієнко з військовими почестями був похований на кладовищі у селі Копачівка.