БАБИК Орест Сергійович

Бабик Орест Сергійович — народився в лютому 2003 року в селі Гречана Волочиського району, Хмельницької області. До 5 років проживав з мамою в бабусі, потім переїхали жити в селище Підволочиськ, Тернопільської області.

Вступив у гімназію, де провчився 2 роки, але так склалось життя, що переїхали до прабабусі в село Ріпна. В подальшому навчався в загальноосвітній школі с.Ріпна. Тоді ж народився брат Григорій; вони завжди були разом, любили один одного та захищали. Мати виховувала двох діток одна. Згодом знову повернулися в Підволочиськ, де Орест закінчив навчання у школі №1.

У 2018 році вступив у Волочиський промислово-аграрний професійний ліцей. Здобув професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та водія категорії «С». Після закінчення ліцею, у 2021 році, прийняв рішення піти на контрактну службу до Збройних Сил України, аби стати на захист рідної землі. Підписав контракт із командиром військової частини А3215 оперативної команди «Захід». Служив на посаді солдата, номера обслуги гармати артилерійської батареї.

У 2022 році, після проходження навчання був відправлений на повномасштабну війну. Воював на різних напрямках: у Київській, Сумській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях. В жовтні 2022 року був відправлений на навчання в Німеччину. Успішно пройшов програму обслуговування легкої буксируваної 155-мм гаубиці M777 та отримав сертифікат для інструктажу інших. В липні 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку отримав важке поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Після цього пройшов тривале лікування та реабілітацію.

Влітку зустрів дівчину, Тетяну, яка підтримувала його під час лікування. 19 липня 2024 року вони одружилися. У квітні 2025 року Орест повернувся до військової служби. Був зарахований до військової частини А4748 (окремий інженерно-саперний батальйон) на посаду оператора БПЛА інженерно-саперного відділення.

19 березня 2026 року в селі Київське Запорізького району під час бойового завдання дістав кульове поранення ніг з ушкодженням великих судин. Від масивної крововтрати загинув на місці, залишившись вірним присязі до останнього подиху.

Нагороди та відзнаки: серпень 2023 року – відзначений як ветеран війни та учасник бойових дій; грудень 2025 року – нагороджений «Золотим хрестом».

Похований 28 березня 2026 року в рідному селі Гречана Волочиської громади.