243
Волочиська міська об’єднана територіальна громада
Хмельницька область. Офіційний сайт

Історія міста та громади

Волочиськ – благодатна земля, подарована Богом людині, маленька частина великого і надзвичайно мальовничого подільського краю. Волочиський край розташувався на перехресті шляхів.

Місто – центр Волочиського району Хмельницької області. Воно компактно розкинулось на лівому березі річки Збруч (притока Дністра), навпроти смт. Підволочиськ, Тернопільської області, на Волинському плато, висота якого над рівнем моря в районі міста сягає 321 м.

Рельєф хвилястий, розчленований балками. Безпосередньо через місто проходить залізнична магістраль Жмеринка–Львів і європейська автотраса Е-50.

Волочиськ належить до лісо-степової зони, загальна площа території – 1461 га. Географічні координати: 49°32′ пн.ш. 26°10′ сх.д. Волочиськ межує: на південному сході – з селом Копачівка Волочиського району; на заході – з Підволочиським районом Тернопільської області; на півночі – з селом Дорофіївка, Підволочиського району, Тернопільської області; на сході – з селом Користова Волочиського району.

Відстань до обласного центру: автомобільними шляхами – 72 кілометра; залізницею – 62 кілометра. Населення – 19,729 тисяч чоловік. Склад за національністю: українців – 96%, росіян – 2,3%, поляків – 1,1%, інші – 0,6%.

Гордістю міста є його промисловий потенціал. На території міста працює 16 великих підприємств. Флагманом промисловості залишається Волочиський машинобудівний завод – ведучий структурний підрозділ найбільшого у світі і єдиного в Україні підприємства по випуску авіаційних двигунів ПАТ «Мотор Січ». Славиться місто його хліборобськими майстрами, які на місцевому підприємстві ТОВ «Агробізнес» випікають духмяні хлібобулочні вироби.
Верхів’я Зруча багате на цілющі води. В живописній околиці південно-західної частини міста, на території лісопарку, неповторний ансамбль відпочинку створює санаторій-профілакторій «Райдуга».

Поштовий індекс: 31200

Код АМТС: 03845

Коротка історична довідка

Наше місто має славну багатовікову історію: це — місто-трудівник, місто-воїн, воно було учасником подій, значущих не тільки для міста але й для регіону і країни.

Своєму виникненню Волочиськ завдячує тутешнім сприятливим природним умовам і насамперед Збручу. Річка відігравала важливу роль у формуванні навколишнього природного середовища, зокрема ландшафту та рельєфу місцевості. Її русло почало формуватися після останнього великого зледеніння. На протязі десятків тисяч років річка змінювала русло, поглиблюючи свою долину, розширяючи заплаву, її води сильно підмили лівий берег. Так утворилося плато з крутими та обривистими схилами, яке нині займає місто.

В древності людське життя зосереджувалося на берегах річок, струмків, озер і було тісно пов’язане з ними. Перевагу віддавали місцям при злитті річок та струмків, а біля Волочиська у Збруч впадає річка Грабарка. Отже, поселення людей на території сучасного Волочиська виникли невипадково.

Для первісних людей річка мала життєво важливе значення у побуті, господарстві, транспорті, обороні. Недаремно ж символікою Волочиська стало зображення річки та човна.

Сама річка мала важливе транспортне значення: в ті далекі часи великі вантажі було зручніше переміщувати човнами по воді, ніж по сухопуттю. Збруч був частиною водного транспортного шляху з північних країв на південь по Дністру до Чорного моря. Волочиська община контролювала торгівлю та плавання по Збручу.

В результаті археологічних досліджень встановлено, що поселення людських колективів на території сучасного Волочиська виникли задовго до першої згадки про нього, у бронзовому віці (2 тис. років до н.е.).

На сучасній території Волочиська виявленні поселення часів Київської Русі ХІІ-ХІІІ ст. Найбільше з них було розташоване у заплаві Збруча на підвищенні, що витягнулося вздовж берега річки з півночі на південь.

З Волочиська продукти землеробства та промислів возили продавати зручним шляхом на човнах по Збручу у Дністер і далі до Чорного моря.

          

Більш детальна історія